- Стратегія розвитку громади - це економічний документ, який максимально враховує потенційні можливості природних, соціальних та специфічних традиційно господарських особливостей території нашої громади. Найближчим часом ми розробимо дорожню карту та поетапний план дій до 2025 року, - ділиться планами голова ОТГ Володимир Міцук.

У Стратегії визначені провідні напрями та переваги, які в подальшому допоможуть громаді залучати інвесторів. Для цього тут зареєстрували чотири громадські організації, бо, зазвичай, грантодавці працюють з ними.

- Передовсім, це стосується селища Ірдинь. Там у перспективі можна займатися ягідництвом, кінним спортом, а також розвивати туризм. До речі, ми маємо плани розробити туристичний маршрут між нашими селами. Потенційним мандрівникам запропонуємо ознайомитися з історією громади, - розповідає голова, а далі, посміхаючись, додає: - а розпочати можемо з історії вирощування соняшника та віників.

Серед пріоритетних напрямів і розвиток молочарства. Громада має молочний кооператив «Заозерянський», для розвитку якого наразі пише програму. Для технічного розширення виробництва, виробництва молочної продукції та залучення до цього більшої кількості жителів громади сюди хочуть залучити грантові кошти.

Наступний напрям - рослинництво. Багато сільчан займаються вирощуванням суниці, смородини, різних овочів. Аби люди не їздили на базари, громада планує організувати пункти прийому з відповідно облаштованими складами для зберігання продукції. Для цього наразі займаються обліком резервних ділянок, які розташовані в межах населеного пункту, а також сподіваються, що найближчим часом буде ухвалений закон, за яким вони зможуть розпоряджатися і землями, що лежать за межами населених пунктів. Це дасть змогу привабити інвесторів та залучити кошти на розвиток територій.

Ще один стратегічний напрям - розвиток малого та середнього бізнесу. Аби привабити в громаду нових підприємців, тут готові їм запропонувати навіть «податкові» канікули, аби вони змогли міцно стати на ноги та повноцінно ввійти в колію.

Підприємці починають реєструвати бізнес у Білозір'ї

Якщо в загальноукраїнських масштабах серед ФОПів спостерігається тенденція до закриття, то в Білозір'ї все навпаки. Пані Лілія з Хацьок зареєструвала бізнес у Білозірському ЦНАПі в лютому, а вже через місяць відкрила маленький магазинчик для мам та їхніх дітей у будівлі колишнього універмагу.

- Ми шукали приміщення, бо зводити власне зараз сутужно, - розповідає жінка. - Потім дізналися про можливість оренди в Білозір'ї, тому вирішили скористатися шансом. Не можу сказати, що нам дали якусь знижку при оподаткуванні. Ставка оподаткування загальна, як і для всіх. У цьому мінус, проте варто з чогось розпочинати.

Якщо в 2015 році їх було до 3 мільйонів гривень, то торік власні надходження зросли до 12 мільйонів.

- Ці кошти дали змогу надати значно більше послуг нашій громаді. Разом з тим, ми отримали 7,3 мільйона інфраструктурної субвенції, що дало змогу реалізувати 17 проектів. Поперше, ми відкрили ЦНАП, про який я мріяв. Тут жителі нашої громади без проблем можуть отримати наразі 48 послуг, але до кінця року їх кількість зросте до ста. Подруге, реконструювали частину приміщення школи ІІІ ступенів під житло для молодих лікарів та дітейсиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. На 1,9 мільйона гривень зробили доріг, придбали техніку для комунального підприємства - трактор та деревоподрібнювач. Окрім того, облаштували 1,5 кілометра освітлення, на що спрямували півтора мільйона гривень. Замінили старі котли на сучасні твердопаливні в амбулаторії ПМСД, а ще виділили кошти на ліки для пільгових категорій населення. На мільйон гривень замінили вікна, двері в загальноосвітній школі та амбулаторії загальної практики сімейної медицини в Ірдині. Разом зі статусом опорної школи для Білозірської ЗОШ ІІІІ ступенів отримали 2,6 мільйона на її матеріальнотехнічне оснащення. Обладнали 11 класів мультимедійними дошками, майже на один мільйон гривень придбали сучасне обладнання для кабінетів природничоматематичного спрямування та лінгафонного кабінету, замінили повністю меблі у класних кімнатах. До того ж, із місцевого бюджету на школу спрямували більше ста тисяч гривень. Окрім ремонтних робіт, на ці кошти придбали чотири сучасні швейні машинки та оверлок для кабінету обслуговуючої праці.

- Мультимедійна дошка, нові мікроскопи, центр для вимірювання тиску, сучасні роздаткові матеріали - це спростило процес навчання, і дітям стало цікаво на уроках, - каже вчитель біології Білозірської ЗОШ ІІІІ ступенів Людмила Нагорна.

До речі, школа вже п'ять років співпрацює з дитячим Будинком малятка. Учні на уроках обслуговуючої праці шиють не просто, аби навчитися цьому ремеслу, а спеціально для потреб вихованців дитбудинку. Наразі дівчатка сьомого класу майструють сукенки та покривальця, а старші - сумки для іграшок. Все це планують відвезти напередодні весняних канікул.

- Спершу ми шили для діток м'які іграшки, постільну білизну, піжамки, а вже потім відвозили в дитячий будинок, - розповідає Наталія Крупенко, вчитель обслуговуючої праці Білозірської ЗОШ ІІІІ ст. - А ще кожного разу наші дітки привозять вихованцям дитбудинку солодощі, печиво.

Закордонний паспорт можна буде отримати на місці

На фінансування з ДФРР громада подала 11 проектів. Основні з них: заміна покрівлі у Центрі культури та дозвілля, придбання пожежної машини для громади, кардіообладнання для сімейних лікарів, забезпечення їх автотранспортом, облаштування велосипедної доріжки, низка енергоощадних заходів, зокрема, заміна котлів у Білозірських школах № 1 та № 2 та ін. Окрім того, планують придбати обладнання у ЦНАП, завдяки якому жителі громади зможуть отримувати у сільській місцевості біометричні та закордонні паспорти, посвідчення водія і не тільки.

- Наразі в день наші адміністратори надають 3050 соціальних послуг та 2030 адмінпослуг. Найбільший наплив людей, коли починають оформлювати субсидії. Довідки на землю, прописку можна отримати тут, аби не підніматися нагору, - розповідає державний адміністратор Олена Яжемчук.

Ще поряд із сільською радою буде облаштовано сучасний парк відпочинку. Торік тут висадили дерева, а цьогоріч планують облагородити територію.

- Сільські клуби в Білозір'ї та Ірдині ми переобладнаємо на Клуби дозвілля за польським взірцем, де люди зможуть не лише відпочити, а й відсвяткувати дні народження, весілля та інші урочистості, - ділиться планами на майбутнє сільський голова.

Щойно громада оголосила на всю країну про вакансію сімейних лікарів, до них зателефонували більше 20 кандидатів.

- З них трьом дали погодження. Це молоде подружжя, яке закінчує навчання, та лікар, що має 9 років стажу, - каже голова. - На громаду нам потрібно 67 сімейних лікарів.

Має намір залишитися працювати в громаді й Ірина Глушко з Харкова, яка прийшла сюди за розподілом торік. Наразі вона орендує будинок, оплачувати який допомагала громада. Незабаром Ірині обіцяють дати квартиру.

- Чесно кажучи, спершу було важкувато працювати, - пригадує лікарка. - Люди з недовірою ставилися до молодого спеціаліста, мовляв, чого її там навчили, проте сумніви згодом розвіялися, а кількість пацієнтів збільшилася в кількадесят разів. Тим паче, що зараз готують сімейних лікарівуніверсальних бійців. Нині в мене на дільниці 1922 особи дорослого населення.

Ірина має намір залишитися працювати в громаді, тим паче, що умови для цього, зізнається, запропонували вигідні. Це і достойна заробітна плата, і соціальне житло.

- Незабаром житло буде здане в експлуатацію. Для лікарів воно буде безкоштовне, як ми і обіцяли, - Каже Володимир Міцук.

Взагалі у планах громади створити освітньокультурноспортивний центр на базі вже існуючого Центру культури та дозвілля. На розширення кількості гуртків, викладачів тут збираються залучати власні та грантові кошти. Приміром, цьогоріч подалися одразу на три з різних джерел фінансування, що дасть змогу придбати обладнання в ПМСД, Терцентр та ЦНАП.

У перспективі - облаштування власної котельні

Наразі у громаді розробляють на це проект.

- Облаштування централізованої котельні, яка буде обслуговувати заклади соціальної сфери громади, нам обійдеться в 1,2 мільйона гривень. Ми готові викупити приміщення в КПТМу. Для цього вже провели попередні підрахунки. Його утримання обійдеться щонайбільше в 600 тисяч гривень, - каже голова громади.

Замість післямови

Володимир Міцук: «Прикро, що більшість керівників наших громад і досі не зрозуміли суті закону про добровільне об'єднання громад. Його мета - наближення послуг до людей через фінансову спроможність громад. Ми зробили цей крок, і люди його побачили та оцінили. Звичайно, не всі, бо незадоволених залишається ще багато. Але це категорія людей, які звикли висловлювати невдоволення, замість того, аби щось робити. До речі, сільські голови району не беруть до уваги ще одного досить важливого аспекту реформи децентралізації - поки громади стають на ноги, на їх підтримку з державного бюджету спрямовують інфраструктурну субвенцію. Але так буде лише протягом п'яти років, причому два з них уже добігли кінця, бо закон був ухвалений у 2015 році. Тобто, ті, хто об'єднається зараз або приєднається до вже утворених громад, матимуть право на її отримання. А коли громади об'єднають «зверху», то ні про яку інфраструктурну субвенцію на їх розвиток говорити не доведеться. Поки інші витрачають час на роздуми та вагання, ми освоюємо виділені кошти та вчимося заробляти більше власних ».

Наталія УСЕНКО, фото автора