На сьогодні в Україні нараховується більше, ніж півтора мільйона внутрішньо переміщених осіб. Відповідна статистика оприлюднена на сайті Міністерства соціальної політики України. Найбільша кількість переселенців мешкає в Донецькій, Луганській та Харківській областях. Близько 5 тисяч тих, хто втік від війни, живе на Волині. Серед них - родина Соленко.
Спілкуючись з подружжям, відразу розумієш - вони не з тих, хто здається.
ПОЧАТОК
До 7 липня 2014 року - коли в Луганську прогримів перший постріл - подружжя Соленко жило звичним життям. У них був власний бізнес - мережа крамниць "One price". Справи йшли непогано. Олексій та Юлія пригадують, що буквально напередодні вторгнення російський військ їм вдалося відкрити ще 2 магазини.
Коли почались воєнні дії, подружжя думало, що це ненадовго. Вони вважали, що продовжуватимуть вести справи у рідному місті, незважаючи ні на що.
Одного дня родина Соленко вирішила тікати з Луганська. Впевненості у правильності рішення додавало те, що відбувалось навколо, – постійні обстріли, мародерство, втрата друзів.
Дорога
Збиратись довелося швидко. Без речей, грошей і навіть без одягу родина Соленко виїхала з Луганська. Спочатку жили в таборі для ВПО в Кремінній (Луганська область). Табір знаходився на місцевому футбольному полі. Там довелося прийняти рішення - в якому напрямку рухатися. Олексій і Юлія дійшли одностайного висновку - якнайдалі від Росії.
"Далі Луцька - тільки вже Польща. Тобто далі не було куди", - каже Юлія. Тож саме в Луцьку подружжю Соленко довелося починати все з початку.
"Ми починали не з нуля -
з мінуса".
Після переїзду на нове місце, нічого не маючи, довелося розплачуватись з боргами. Справа в тім, що продукція постачальників, що зберігалась на складі подружжя у Луганську, згоріла разом з приміщенням. На сьогодні Олексій та Юлія віддали майже всі борги. Зараз відкривають крамнички "One price" у Луцьку та містах 3х сусідніх областей. При цьому родина не виграла жодного гранту та не сподівалася на допомогу від держави.
"Коли держава в війні, ще намагатись з неї здерти щось... Принаймні я не хочу", - каже Юлія.
Так, власними силами сім'я Соленко влаштувалась на новому місці. Кажуть, що звідси їхати не збираються - їм підходить ментальність краю. "Тут люди вміють витрачати гроші з задоволенням" і радіти гарним дрібничкам, - наголошує Юлія.
"Кабінет психологічного
розвантаження"
Людина, що пережила війну і розуміє, як буває погано, -мотивована на оптимізм", - вважає Олексій. На противагу більшості, ці люди вміють цінувати те, що в них є.
Для інших випадків у Олексія є справжній "кабінет психологічного розвантаження" - наскрізь розстріляний автомобіль, на якому подружжя тікало з Луганська. Це - така собі "панацея від усіх проблем". Адже, побувавши там, розумієш, що всі помилки можна виправити, а негаразди - пережити.
