Чергове засідання РГ2 Свобода, юстиція, права людини, яке відбулося 20 червня 2017 року

20 червня 2017 року в приміщенні проекту "Громадська сінергія" відбулося чергове засідання Робочої групи УС ПГС 2 Свобода, юстиція, права людини.

Серед присутніх на зустрічі були Вітвіцький Дмитро, аналітик Регіонального громадського благодійного фонду “Право і демократія”, Герасимчук Тетяна, громадський діяч, член Міжнародної політичної асоціації, Хачатрян Ліліт, представник ВГО “Форум народів України”, Закревська Світлана, “Альянс за громадські права”, Крупник Андрій, керівник Аналітичного центру, Майсак Сергій, представник ГО “НЦДСПР. Відкриті двері”, Міський Вадим, голова ГО “Лабораторія демографічних трансформацій” та представники проекту “Громадська сінергія”.

Серед запрошених на засідання, щодо обговорення вступу до членів Робочої групи 2, були Саша Романцова та Андрій Кулібаба - координатори Міжнародних Зв'язків "Центру Громадянських Свобод".

Координатор робочої групи Лілія Олексюк, яка вела засідання, на початку зустрічі повідомила про порядок денний, який складався з шести пунктів.

Першим пунктом порядку денного стало заслуховування доповіді представників ініціативної групи на семінарі у Брюсселі про участь в діалогах з прав людини Саші Романцової та Андрія Кулібаби.

Присутнім членам групи на засіданні були роздані для ознайомлення "Рекомендації від учасників семінару громадянського суспільства ЄС-Україна з прав людини" (далі - Рекомендації), що відбувся 21.03.2017 р.

Блок 1 Порушення прав людини в результаті збройної агресії Росії і Блок 2 Судова реформа в Україні. До кожного з блоків викладено рекомендації як до влади України так і до Європейського союзу.

В своєму представлені Саша Романцова зазначила, що з цими Рекомендаціями “Центр громадянських свобод” виступив на семінарі в Брюсселі.

- Семінар складався з 25 правозахисних організацій з України, 13 правозахисних організацій, які працюють по темі України в Брюсселі. Якісь з них міжнародні, якісь виключно локальні євросоюзівські, але вони знаходяться в Брюсселі і також були присутні з різних структур Євросоюзу, що працюють з Україною саме по темі правозахисту 14 представників.

 Здебільшого ці Рекомендації ми відпрацьовували до того, а там на цьому семінарі, насправді він більше був схожий на круглий стіл, протягом трьох днів ці Рекомендації ми проговорювали в діалозі з європредставниками. Вони надавали свої коментарі з точки зору, що можливо, а що не можливо, до якого ступеню вони можуть включатися і щось рекомендувати, а до якого ні.

Але більше за все їх цікавили всі ідеї, які ми можемо дати, бо в них зараз формується пакет запитів до України. Зараз саме по правозахисту в них немає якогось окремого бюджету чи окремого проекту.

При цьому дуже важливим моментом є те, що Рекомендації це досить короткий документ, який зачіпає три теми — це ситуація з прав людини на Донбасі, ситуація з прав людини в Криму і ситуація з реформою судової системи в Україні.

Ці три теми, в яких Євросоюз готовий бути активним. Є регулярна документальна підтримка позиції. Наприклад, в Європарламенті вони приймають різні резолюції, які фіксують їх позиції. Звичайно, що нас найбільш цікавило, щоб були створені санкції, відповідно до Росії, на підставі порушення прав людини. Чому так? Бо санкції, які введені проти Росії поки що на даний момент жодного базису правозахисту не мають. Тобто, Росію на даний момент санкціонують, але за економічно-політичні дії, а не за порушення прав людини.

Олександра також доповіла, про позицію, яку висловив “Центр громадянських свобод” щодо ситуації на Донбасі.

- По-перше, мають бути звільнені всі хто знаходяться в незаконному утриманні, а законного утримання на території ЛНР-ДНР взагалі не може бути. По-друге, питання амністії. Наша позиція і вона так само відображена в Рекомендаціях, що амністія необхідна для миротворчого процесу і це всі розуміють. Проте, має бути чітко розслідовані і зафіксовані всі дії, вони мають бути оцінені і далі такі злочини, які є або кримінальними або воєнними мають бути поділені на дві категорії — не важкі, важкі і воєнні. Не важкі можуть амністуватися, а важкі і воєнні амністуватися не можуть. При цьому дуже важливо, щоб українське законодавство на цей момент відповідало стандартам міжнародним, що таке важкі та неважкі злочини. Тобто в українському Кримінальному кодексі є невідповідність до Міжнародних стандартів. Тому зараз наша Платформа в тому числі зараз просуває законопроект по гармонізації нашого Кримінального кодексу і Міжнародного гуманітарного права.

І по-третє, до тих пір, поки на цій території не відновлені всі права, необхідні для реалізації права на ефективне управління своєю державою, не можуть бути проведені, жодним чином, вибори.

Після заслуховування доповіді Робочою групою було прийняте рішення на підставі Рекомендацій ініціативної групи підготувати розширені рекомендації з прав людини. Відповідальними було призначено Закревську Світлану,  Хочатрян Ліліт та Вітвіцького Дмитра.

Другим пунктом протоколу було обговорення виступу координатора УС ПГС 2 Свобода, юстиція, права людини Лілії Олексюк з доповіддю 18 травня 2017 року в Брюсселі. Доповідь була на тему "Свобода слова в Україні – створення суспільного мовлення, реформування друкованих засобів масової інформації та імплементація європейських стандартів".

Лілія Олексюк повідомила, що співдоповідач з боку ЄС Індре Варекіте підтримала позицію робочої щодо заборони деяких інтернет ресурсів. За словами Індре Варікіте, можна заборонити все що завгодно, Литва в такій самій ситуації як і Україна і з радістю забороняє російські канали. Але, при цьому вона зазначила, що в них є спеціальне законодавство і критерії за якими вони це роблять - підпав під критерії, мовчки виключили і ліцензію забрали.

- На жаль у нас, - продовжує Лілія Олексюк,- ні критеріїв, ні закону не має і саме про це ми хотіли поговорити з п'ятнадцяткою. Але, навіть, з нашої п'ятнадцятки не знайшлося розуміння, що в даній ситуації регламенти і процедури є базовими, а вже застосування санкцій - це вже друге питання. Спочатку ми виробляємо однакову для всіх позицію, щоб не скочуватися по кожному конкретному пункту. Як зараз, ми одне заборонили, післязавтра — друге, далі ми розвернемося ще в якій — то бік і з'являться ще якісь незрозумілі критерії. Це по-перше. По-друге, вже є правовий висновок, про що були поінформовані юристи, які співпрацюють з нами, і вони сформулювали свою позицію чому указ про заборону деяких інтернет ресурсів є неконституційним. І по-третє, Роман Ліхачов, член нашої Робочої групи подав в суд щодо скасування цього Указу Президента, як неконституційного. За формальною ознакою його заяву не прийняли. Він вже врегулював ці питання і тепер заяву повинні прийняти і почати розглядати по суті. Ми будемо слідкувати за цим процесом, тому що це близька і рідна нам тематика.

Стосовно доповіді в Брюселі, було запропоновано продовжувати діяльність в цьому напрямку, бо будь-яка доповідь, яка була підготовлена і увійшла в Рекомендації потребує підтримки спільними діями. По-перше, це поширення цієї інформації членами Робочої групи, особливо, які живуть в регіонах. По-друге, команальні ЗМІ стикнулися з ситуацією, яка зараз ще гірша ніж була і тому потрібно буде обробити зворотню реакцію. Це може бути проведення круглих столів в регіонах по цим питанням. Треба буде визначитися хто буде приймати в цьому участь, хто буде їздити і говорити з комунальними ЗМІ, щоб попередити доведення ситуації до абсурду і якось знайти шлях її вирішення з урахуванням Рекомендацій, які були напрацьовані.

Також було обговорено залучення Держкомтелерадіо до спільних дій, про що присутнім розповів Вадим Міський.

Він зауважив, що саме доповідь в Брюсселі сприяла підняттю уваги немедійників до цієї теми.

- Це дуже важливо, тому що зазвичай суспільне мовлення, роздержавлення преси, це справа самих мідійників. І тут як раз важливим є те, що політики — ширше коло, громадянське суспільство — ще ширше, які займаючись своїми профільними темами також долучаються до проблематики роздержавлення ЗМІ. І в тому числі офіційний орган, українська частина Платформи Громадянського суспільства, обговорюючи це питання в офіційних рамках, вносячи офіційні рекомендації, по яких ми тепер можемо слідкувати за тим впроваджуються вони чи не впроваджуються. Власно за підсумками цього року можна було б зробити якісь зріз наскільки рекомендації, які були в цій доповіді є впроваджені.

Вже можна побачити, що є кілька речей, на які можна реагувати, спираючись на наші рекомендації. По-перше, оприлюднення Мінфіном проекту Бюджетної резолюції, де однією з наших рекомендацій було повноцінне фінансування суспільного мовлення. Вже його не має. Якщо цього року в нас 75% від необхідної суми, визначеної законом "Про суспільне мовлення", то до 2020 згідно трирічного бюджетного планування вже планується тільки 65%.

Вадим Міській ділячись своїми враженнями після ознайомлення з коментарями урядовців, які знаходилися під тільки-що оприлюдненим документом, зазначив що на жаль серед них не знайшов професійного розуміння чому потрібно стовідсотково фінансувати суспільне мовлення.

- Якщо ми хочемо мати хоча б один чесний канал, необхідно вкладати в нього гроші з Державного бюджету до моменту знаходження інших моделей фінансування.

По другому пункту протоколу було схвалено рішення про підготовку листів до відповідальних установ з метою інформування та адвокації рекомендацій, викладених в доповіді. Термін – до 27.06.2017.

Також в одному з пунктів протоколу було вирішено запросити у сторони ЄС (співдоповідач по Доповіді щодо свободи слова) коротку інформацію про досвід країн Балтії щодо законних заборон контенту чи ЗМІ та на їх підставі підготувати рекомендації для розробки механізмів (і критеріїв) можливості заборон шкідливого контенту, конвергентних медіа та засобів масової інформації.

Дмитро Вітвіцький поінформував членів засідання про роботу по моніторингу судової реформи в контексті імплементації Угоди Україна — ЄС. Наголосив на тому, що його команда, яка приймала участь в створенні документу, були першопроходцями і вже зараз можуть поділитися досвідом, щоб в майбутньому ті, хто буде робити моніторинг по іншим питанням, знали який треба пройти шлях.

- Спочатку треба підготувати дерево цілей, потім зробити моніторинг і фінальний звіт.

Дерево цілей складається з цілей різних рівнів. Для цілі 1-го рівня ми вибрали моніторинг судової реформи в контексті Угоди про асоціацію.

Ціль 2-го рівня, в нас складалася з того, що ми включаємо в моніторинг і ми взяли залучення нових, не пов'язаних зі старою системою фахівців у суди, відкритість і доступність судів для громадян, зміну законодавства щодо покращення судової системи, попередження корупції в судах та моніторинг фінансового забезпечення судових інституцій.

До кожної з цілей другого рівня ми розробили цілі третього рівня. Це - зацікавлення студентів у проходження практики в судах. Чи залучають суди студентів ВНЗ? Чи взагалі є зацікавленість судової систему в такому стажуванні? Покращення фізичної доступності судів для осіб з інвалідністю, налагодження належної комунікації судів і громадськості, доступність та відкритість судових послуг для осіб з інвалідністю. Також це зміна процесуального законодавства, законодавства щодо відповідальності судів про корупцію і залучення нових фахівців через комісію з доброчесності, а також дотримання стандартів забезпечення ефективності діяльності судів в загальному плані: через державний бюджет, через державну судову адміністрацію.

Треба було зробити моніторинг по всій Україні. Проблема була в організації процесу: обмежені терміни, відсутність чіткої структуризації документу. Але документ був підготовлений і прийнятий.

Також були розглянуті пропозиції внесені в протокол щодо наступної тематики доповіді на 5 засідання УС ПГС. Схвалено 6 варіантів тем, які будуть поставлені на рейтингове голосування в групі. За результатами голосування буде визначено авторський колектив та запрошені експерти для підготовки доповіді.

Серед запропонованих тем є:

Захист персональних даних у цифровій економіці

Динаміка судової реформи (за результатами комплексного звіту та з урахуванням аспектів, що не увійшли до нього – заповнення вакансій в судах, навантаження на суддів, репрезентативність даних звіту, підготовка та перепідготовка професійних суддів, швидкість розміщення судових рішень у реєстрі, контроль ситуації у судах у зоні розмежування)

Стан децентралізації, створення ОТГ та пов'язані з ними ризики (порушення прав людини, перебіг та швидкість євроінтеграції тощо)

Надання медичної допомоги у закладах виконання покарань.

Громадянські права внутрішньо переміщених осіб

Права громадян, пов’язані з будівництвом житла (права власності, права інвесторів, виділення земельних ділянок для будівництва ВПО, права кредиторів та поручителів тощо).

Також були визначені плани роботи групи 2 на наступні 2 квартали (пропозиції щодо дій, які підтримуються проектом "Громадська синергія").

Інші теми, які не будуть використані для підготовки доповіді будуть рекомендуватись для участі у проектах «Громадської синергії» як топові на даний рік та підтримані групою 2.