Майже 10 тисяч лише транзитних автівок їздять щодня через Крюківський міст. Його давно вже визнали аварійним, проте альтернативи у водіїв немає. Наразі тривають бурхливі дебати навколо будівництва нового мосту. Та за політичними пристрастями відходять на другий план проблеми реальні.
Чи політики і чиновники чекають повторення київських подій?
Наразі технічний стан мосту не піддається жодній критиці. Від залізничників неодноразово надходили пропозиції закрити верхній ярус мосту, тобто припинити рух автотранспорту.
Наприкінці лютою багатьох шокувала новина про обвалення мосту в Києві. А саме: ввечері 27 лютого частково обвалився шляхопровід у районі метро Шулявська (над проспектом Перемоги). На щастя, ніхто з людей не постраждав.
Мер Києва Кличко звільнив ряд чиновників і оголосив, що руйнування Шулявського шляхопроводу відбулося через корозію бетону.
Новину про обвал київського мосту кременчужани сприйняли з настороженістю. Бо про аварійність єдиного в місті Крюківського мосту говорять не одне десятиліття.
Міст у Кременчуці – один із найстаріших мостів на Дніпрі на території України. Бо він і досі розташований на опорах 1871 року (Детальніше читайте у «Віснику» №6, від 9 лютого 2017 року).
Останнім часом Крюківський міст опинився у центрі уваги. Зокрема, у тому аспекті, що новий міст через Дніпро вже не збираються будувати у Кременчуці (Хоч є певне техніко-економічне обґрунтування та інша документація на будівництво нового мосту). Та в Укравтодорі вважають за краще будувати новий міст у районі Горішніх Плавнів.
Із приводу цього з'явилась купа заяв і звернень. І будівництво мосту опинилось у центрі політичних ігор.
Лунали в сесійній залі й заяви про наміри Укравтодору щодо привласнення державних грошей.
Депутати нагадують про витрачені державні гроші
Так, на останній сесії міської ради Кременчука, яка пройшла 2 березня, депутати підтримали звернення до Прем'єр-міністра України, інфраструктури України щодо будівництва нового мостового переходу через Дніпро в місті Кременчуці.
У зверненні до високих чиновників від кременчуцьких депутатів йдеться, що на проектування нового мостового переходу через Дніпро саме у Кременчуці вже були витрачені десятки мільйонів із державного бюджету. І місце будівництва підбирали з урахуванням зручних транспортних розв’язок.
«Для нормального функціонування транспортного коридору, який з’єднує північ і південь України, необхідний новий мостовий перехід, який дозволить безперешкодно пропускати транзитні транспортні потоки», – зазначено у зверненні, а також те, що міст має бути саме у Кременчуці.
За декілька днів, 6 березня, на сесії Полтавської обласної ради депутати підтримали запит депутатки Наталії Макаруші (фракція УКРОП) щодо звернення до Прем'єр-міністра, міністра інфраструктури у питанні необхідності будівництва нового мосту безпосередньо у Кременчуці.
«Боротьба за міст у Кременчуці триває не один десяток років, і з 2006 року з бюджету країни виділялися субвенції на будівництво мосту в Кременчуці. Сьогодні міст хочуть будувати в передмісті, але місту він більше необхідний. Прошу звернутися в Кабмін і вищі органи за зверненням, щоб міст побудували в Кременчуці», – аргументувала своє звернення на сесії облради ініціатор.
В обласних чиновників інша думка
Та в Укравтодорі мають іншу думку. Про це йдеться у повідомленні керівника Служби автомобільних доріг Полтавщини Володимира Трояновського, яке він розмістив 2 березня, після зустрічі керівника Укравтодору Славоміра Новака та голови Полтавської ОДА Валерія Головка у «Фейсбуці».
«Приємно, що є підтримка обох моїх керівників і з іншого питання – обходу Кременчука та побудови мосту через Дніпро. Кременчужани отримають ряд переваг: скорочення транзитного потоку, який нині проходить містом, збережені автошляхи та покращення екологічної ситуації за рахунок зменшення викидів вуглекислого газу», – написав обласний чиновник.
Проте не згадав, чи порушували під час цієї зустрічі проблемні питання уже наявного Крюківського мосту.
Раніше пан Трояновський аргументував ЗМІ своє активне лобіювання побудови мосту поза Кременчуком тим, що це буде дешевший проект, і ширина Дніпра там, де обрали – 600 метрів. І це майже удвічі менше, ніж у Кременчуці. І природні умови там кращі. Та й обласні, й чиновники вищих рівнів говорять, що початок будівництва – то не раніше 2018 року.
Якщо проїжджає фура, то міст трясеться. Та страшніше, коли по нижньому ярусу суне потяг
Крюківській міст: якщо відкинути політику
Щоб побачити, в якому жалюгідному стані знаходиться Крюківський міст, не потрібно бути фахівцем. Можна лише пройтися мостом. Що і зробила кореспондентка «Вісника». Якщо проїжджає фура, то міст трясеться. Та страшніше, коли по нижньому ярусу суне потяг. Деякі хиткі конструкції мосту розходяться на декілька сантиметрів. Корозію бетону видно неозброєним оком.
Не краща картина відкривається знизу під мостом
А тепер треба нагадати, що, за оцінками Державного агентства автомобільних доріг України, щодня Крюківським мостом проїжджає до 10 тисяч лише транзитних автівок. Вони заїжджають до Кременчука, щоб перетнути Дніпро.
Та і місцевих мешканців, які користуються мостом, чимало.
І ще треба нагадати, що найближчі від Крюківського мосту – вище по Дніпру: дамба Кременчуцької ГЕС (збудована в 1959 році), Черкаська дамба (збудована в 1960 році). Вниз по Дніпру – гребля Середньодніпровської ГЕС у Кам'янську Дніпропетровської області (збудована в 1964 році).
