В рамках проекту Ради Європи «Посилення захисту прав людини внутрішньо переміщених осіб в Україні» 18-19 грудня 2017 року у складі делегації від України начальник відділу «Більмацьке бюро правової допомоги» Бердянського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Анастасія Корбут відвідала європейські інституції у м. Страсбург (Франція).
Всього у делегацію увійшло 17 осіб, серед яких Перший заступник Міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України Юсуф Куркчі, заступник Міністра соціальної політики України Микола Шамбір, заступник Голови правління Пенсійного фонду України Владислав Машкін, Голова правління Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» Сергій Комнатний, начальник Управління забезпечення якості правової допомоги Координаційного центру з надання правової допомоги Вікторія Мітько, Голова Апеляційного суду Закарпатської області Ганна Фазикош, суддя кримінальної палати Апеляційного суду Луганської області Олександр Чобур, координатор міжфракційного депутатського об’єднання «Парламентська платформа майбутнього Донбасу» Ілля Шевляк та інші.
18 грудня делегація прибула до будівлі Палацу Ради Європи, де її зустріла Заступник голови Департаменту співробітництва з міжнародними організаціями та громадянським суспільством Лілія Гретарсдоттір з вітальною промовою.
Презентація проекта Ради Європи «Посилення захисту прав людини внутрішньо переміщених осіб в Україні»
Проект Ради Європи «Посилення захисту прав людини внутрішньо переміщених осіб в Україні» представляла його керівник Ганна Христова, яка, насамперед, акцентувала увагу на ключових проблемах та питаннях зазначеної категорії осіб. Після цього кожен з учасників зустрічі представився та розповів про свою діяльність та діяльність установ, які він представляє.
На зустріч завітав заступник виконавчого секретаря Групи Помпіду Ради Європи Томас Катау, який висвітлив проблему наркоманії та алкоголізму серед осіб, які потрапили в тяжку стресову ситуацію і висловив занепокоєння з приводу низького рівня діяльності держави щодо надання, в першу чергу, психологічної допомоги внутрішньо переміщеним особам, які змушені були повністю змінити місце проживання, оточення та спосіб життя.
Для учасників візиту була проведена екскурсія Палацом Європи – головною будівлею Ради Європи. Особливо вразила зала засідань Парламентської Асамблеї (ПАРЄ), яка є найстарішим в Європі органом міжпарламентської співпраці та складається з представників парламентів усіх держав-членів. Серед найважливіших повноважень Асамблеї – вибори суддів Європейського суду з прав людини, моніторинг виконання зобов’язань державами-членами, прийняття висновків на проекти всіх міжнародних конвенцій, рекомендацій та резолюцій. Крім того, сесії Асамблеї завжди є форумами для обговорення актуальних проблем європейської політики, місцем гарячих суперечок та ораторських баталій.
Європейський суд з прав людини
Апофеозом першого дня візиту стало відвідування Європейського суду з прав людини – міжнародного судового органу, який є вищою інстанцією для держав-членів Ради Європи, що ратифікували Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод. Саме завдяки судовій практиці ЄСПЛ було прийнято низку конвенцій та пактів, які утвердили права та свободи людини – щодо заборони смертної кари, примусової праці, протидії насильству, заборони дискримінації тощо. Судова практика ЄСПЛ є юридично значущим джерелом права і в Україні, адже її застосування є обов’язковим відповідно до Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини». Україна на сьогодні є одним з антилідерів за кількістю скарг та заяв, які надходять до цього судового органу. Нещодавно судом було прийнято пілотне рішення, відповідно до якого одразу 12 000 справ було передано на виконання Комітету міністрів Ради Європи. Юрист Секретаріату Європейського суду з прав людини Дмитро Третьяков, який провів спеціальну лекцію, пояснив, що це зумовлено системним невиконанням рішень Суду Урядом України. Він також звернув увагу на порядок подачі заяви до Суду, алгоритм її розгляду, умови прийнятності тощо. Було проаналізовано практики Суду з питань внутрішнього переміщення, обговорено проблему визнання Російської Федерації агресором по відношенню до України.
На завершення дня відбулося знайомство з заступником Голови Департаменту Європейської соціальної хартії та Заступника Виконавчого Секретаря Європейського Комітету з Соціальних Прав Генріком Крістенсеном, основною метою зустрічі було обговорення Європейської соціальної хартії та внутрішнього переміщення.
Другий день візиту розпочався з зустрічі з представником Комітету з питань міграції, біженців та переміщених осіб ПАРЄ Ольгою Костенко. Пані Ольга розповіла про ті кроки та план дій, які розроблені щодо захисту прав внутрішньо переміщених осіб та якомога повної їх реінтеграції в суспільство. Виникла доволі гостра дискусія між учасниками делегації щодо Стратегії інтеграції внутрішньо переміщених осіб та впровадження довгострокових рішень щодо внутрішнього переміщення на період до 2020 року, яка була нещодавно схвалена Кабінетом Міністрів України. Костенко Ольга повідомила про готовність урядів Норвегії, Турції та інших держав надати допомогу у фінансуванні будівництва соціального житла для внутрішньо переміщених осіб. Шевляк Ілля висловив побоювання, що розбудова окремих містечок може призвести до ізоляції ВПО, як це було у Карабаху у Східному Закавказзі. Проте Олена Луньова наголосила, що краще наявність хоч якогось житла, ніж взагалі відсутність можливості його отримати.
Після цього відбулася зустріч з Гюнтером Шірмером з Секретаріату Комітету з правових питань та прав людини Ради Європи. Він зробив загальний аналіз стану захисту та реалізації прав людини в Україні, повідомив про джерела, де можна отримати відповідну інформацію та ознайомив делегацію з останніми дослідженнями щодо стану прав людини на Донбасі.
Далі Христина Хохлова представила Європейську програму з вивчення прав людини для практикуючих юристів, яка от-от буде перекладена на українську мову та стане доступною в режимі «онлайн». Кожен бажаючий зможе зареєструватися та пройти онлайн-навчання, яке побудоване за принципом розбору та аналізу різних життєвих ситуацій.
Насамкінець Лілія Гретасдоттір подякувала всім учасникам візиту за приїзд, грунтовний та змістовний діалог, за те, що кожен озвучив ті проблеми у сфері прав людини, з якими стикається щодня, за активність та зацікавленість у зустрічі. Кожному бажаючому учаснику делегації було надано слово.
Корбут Анастасія висловила щиру подяку за запрошення і організацію заходу та сказала наступне: «Я з маленького населеного пункту у Запорізькій області. Буквально в декількох десятках кілометрів – Донецька область. Щодня я працюю і з внутрішньо переміщеними особами, і з учасниками бойових дій, і з людьми, які не мають спеціального статусу. Із дня у день я дедалі більше усвідомлюю, що більшість з них не знають своїх прав, а якщо знають – не вміють реалізовувати. І зовсім губляться та впадають у відчай, коли доводиться їх захищати, особливо у судовому порядку. Іноді люди приходять зневірені, агресивні, іноді – апатичні, іноді приховують ту чи іншу важливу інформацію. В такому випадку не слід забувати про те, що клієнт злиться не на тебе, він злиться на ситуацію, на втрату, на те, що він нікому ніде не потрібен і його звідусюди перенаправляють будь-куди. На жаль, ця проблема існує в багатьох державних органах. Для мене кожен, хто відчиняє двері кабінету – це перш за все громадянин з правами та обов’язками, а не чоловік-жінка, багатий-бідний, старий-молодий, особа з поганою чи ідеальною репутацією. Все це неважливо, коли порушені права чи немає можливості їх реалізувати. І я щиро вдячна кожному, хто віддає всі сили заради допомоги таким громадянам, допомоги українцям.
В рамках проектів Ради Європи для працівників системи безоплатної правової допомоги проводяться тренінги, навчання. Щодня ми застосовуємо практику Європейського суду з прав людини, розповідаємо про права людини, проводимо правопросвітницькі заходи і говоримо про різноманітні конвенції. Але це здавалося чимось теоретичним та дуже далеким. І ось сьогодні я маю слово у Раді Європи, дивлячись у велике панорамне вікно на Європейський суд з прав людини, який бачила лише на фото, любуючись будівлею Європарламенту по той бік ріки, говорю про проблеми та біль всіх і кожного, про ту тисячу осіб, які звернулися до мене за рік. Чи мріяла я колись про це? Так. Чи допускала я таку можливість? Навряд. Але я тут. І цей візит спонукає мене працювати ще більше, ще завзятіше, ще натхненніше. Я хочу робити щось велике і значне, тому що я побачила, як це, за що дуже вдячна організаторам візиту та керівникам Проекту. Але все починається з малого. Я почала з участі у створенні та становленні системи безоплатної правової допомоги населенню у своєму районі, хоча рік тому ще мало хто вірив у цю затію. Та все ж я вірю, що утверджуючи права людини на місцях, рано чи пізно ми досягнемо того рівня демократії та того рівня дотримання прав людини, до якого прагнемо. А це і є те велике та значне, чого хоче кожен із нас».
