Скільки «сусаніних» серед керманичів України?

Проект Українського кризового медіа-центру «За лаштунками українського парламенту: що потрібно знати про законотворчий процес журналістам» зацікавив можливістю для представників регіональних ЗМІ на власні очі побачити, що відбувається у кулуарах Верховної Ради України, та спробувати зрозуміти, чому політичні і соціально-економічні перетворення в країні проходять не так і не у той бік, як сподівалися переважна більшість громадян нашої держави. Свою участь у цьому проекті авторка цих рядків обумовила спробою визначити, хто ті «сусаніни» серед керманичів України, які спрямовують рух держави?

Запорізьких медійників у нашій групі, яка працювала в рамках означеного проекту і була зібрана організаторами так, щоб включити представників галузі з різних куточків України, було троє - окрім мене, очільниці газети «Запорізька правда», в ній працювали журналістки Оксана Щербина ( сайт інформаційного агентства «RegionNews», м.Запоріжжя) та Юля Синицька( газета «Новий день», м.Мелітополь).

Що потрібно знати журналістам про законотворчий процес

Регіональні медійники відмітили, що програму заходу було складено з урахуванням всіх фахових запитів і очікувань. Вона включала як теоретичні аспекти, зокрема, тренінг «Що потрібно знати журналістам про законотворчий процес» із класним фахівцем – Анжелікою Івановою, юридичним радником народного депутата України Івана Крулька ( від фракції "Батьківщина", голова підкомітету з питань державного фінансового контролю та діяльності Рахункової палати Комітету Верховної Ради України з питань бюджету), так і практичні - зустрічі і спілкування з народними депутатами, відвідування засідань комітетів та пленарних засідань ВРУ. Також передбачалися відвідування телеканалу «Рада», зустріч із заступником його директора Вадимом Перенчуком і журналістами. Та обговорення теми «Нова комунікаційна стратегія українського парламенту та роль місцевих ЗМІ» з Олександром Антонюком, провідним консультантом Аналітичної групи Головного організаційного управління Апарату Верховної Ради України.

В ході тренінгу Анжеліка Іванова детально ознайомила колег із законотворчим процесом в українському парламенті, роз'яснила основні положення регламенту ВРУ і детально розібрала кілька кейсів із реалій законодавчої діяльності єдиного органу законодавчої влади у нашій державі. Тренінг проводиться в рамках реалізації проекту «Gov.Comms.Ua Групи стратегічних комунікацій УКМЦ (2017)», який впроваджується командою Українського кризового медіа-центру з метою покращення розуміння законодавчої роботи парламенту і підвищення якості висвітлення законодавства в українських ЗМІ.

Більш чітке розуміння процесів законотворення у парламенті, в тому числі, детальне роз’яснення понять «законодавча пропозиція» і «законопроект», алгоритму просування - «ухвалено законопроект у першому читанні», «у другому читанні», «направлення його на доопрацювання», врешті, посприяло усвідомленню їх складності, громіздкості і, від того, малоефективності. Додайте до цього ще й особисті інтереси парламентських фракцій і окремих впливових депутатів, а також таке явище, як відсутність кворуму на пленарних засіданнях через банальну відсутність народних обранців на роботі у сесійній залі. Тож регіональним журналістам стало зрозумілим, чому важливі для країни закони ухвалюються дуже довго. А деякі і зовсім втрачають шанси бути ухваленими оперативно.

Нова комунікаційна стратегія українського парламенту

Обговорення теми «Нова комунікаційна стратегія українського парламенту та роль місцевих ЗМІ» з фахівцями апарату ВРУ також пролило світло на певні процеси, що відбуваються у кулуарах органу законодавчої влади. Зокрема, йшлося про те, що депутати сприймають свою фахову діяльність як певне шоу – «роботу на публіку» і записують у свій актив виступи в ЗМІ, тому дозволяють собі в ході пленарного засідання, замість участі у прийнятті рішень, у коридорах давати коментарі журналістам. Відтак, через їх відсутність у сесійній залі, реальні законопроекти не набирають необхідної кількості голосів для ухвалення. Також народні обранці грішать поданням законодавчих ініціатив, які здебільшого не мають на меті реальних кардинальних перетворень і реформ, а лише покликані привернути увагу та бути записаними в актив. Йдеться про виправлення, чи додавання якихось слів до текстів існуючих законів, які врешті стають «Законами про внесення змін до Законів». На ділі ж, такі «ініціативи», окрім титанічної роботи для працівників апарату ВРУ, адже кожна з них потребує реєстрації, юридичної експертизи, ретельного дослідження, тощо, врешті, має ілюзорні шанси бути ухваленою і відтак жодним чином не сприяє покращенню життя людей в Україні.

Що ж до безпосередньо «нової комунікаційної стратегії українського парламенту», то вона передбачає, в першу чергу, «убезпечити» народних депутатів від «роботи на публіку» і зосередити їх діяльність у рамках ефективного і продуктивного законотворення.

Фахівці закликали журналістів слідкувати за подіями у Верховній Раді і ретельно перевіряти інформацію, зокрема, на сайті rada.gov.ua.

Наочно побачили механізми реалізації законодавчих ініціатив.

Озброївшись знаннями, регіональні журналісти направилися у кулуари Верховної Ради, щоб теорію перевірити на практиці.

Нам вдалося побувати на засіданні Комітету ВРУ з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування (голова Сергій Власенко, ВО «Батьківщина»), присвяченому підведенню перших підсумків впровадження реформи державної служби, започаткованої Законом України «Про державну службу». Захід тривав понад 2,5 години. Голова Національного агентства України з питань державної служби (НАДС) Костянтин Ващенко оприлюднив оптимістичні результати. Зокрема, у своїй доповіді він відзначив серед ключових підсумків першого року впровадження закону: сформовано вторинне законодавство( для належного впровадження закону «Про державну службу» прийнято 40 підзаконних актів – 24 акти Уряду та 16 наказів НАДС);розпочато відкриті та прозорі конкурси на усі посади державної служби, введено нову модель оплати праці, запроваджено принцип публічних звітів керівників органів влади, сформовано ефективну систему захисту законних прав та інтересів державних службовців, оптимізовано систему їх професійного навчання. В ході обговорення фахівці і депутати відмітили, що матеріальне забезпечення суттєво зросло, і суттєво ( у порівнянні з показниками 2015-го року на 10% -15% у керівників структурних підрозділів, на 15-25% - у спеціалістів) зріс показник основних виплат у складі заробітної плати. В свою чергу, співвідношення стимулюючих виплат суттєво зменшилося, що дозволяє держслужбовцю бути менш вразливим до « ситуативного відношення з боку керівництва». Натомість, відповідальність за виконання своїх службових обов'язків, за управлінські рішення суттєво зросла.

Узагальнені підсумки додають оптимізму, втім, не пояснюють того, чому в регіонах і в центральних органах влади, попри суворий відбір кандидатів на посади, регулярно виявляють хабарників. Втім, вочевидь, жодні перетворення не відбуваються одномоментно, а потребують часу. Фахівці зійшлися на думці про необхідність продовжити роботу у заданому напрямку. А журналісти регіональних ЗМІ наочно побачили механізми реалізації законодавчих ініціатив.

Пленарне засідання парламенту з ефектом «броунівського руху»

І якщо відвідування засідання Комітету ВРУ справило на нас приємне враження системної роботи над проблемними питаннями, то візит на пленарне засідання парламенту, на жаль, вчинив зворотній ефект. «Броунівський рух» депутатів у сесійній залі під час обговорення законопроектів - народні обранці збиралися купками і обговорювали якісь важливі для них речі, не зважаючи на виступи свої колег на трибуні, поодинці занурювалися у свої гаджети, тощо, - зовсім не відповідав нашим очікуванням.

Ми потрапили до українського парламенту у день свята вишиванки. Тож більшість народних обранців з’явились на пленарному засіданні у національному вбранні. Дехто вдягнув вишукані шати ,дарма, що до реально національного вбрання вони мали приблизний стосунок - були вже задуже стилізованими, приблизну вартість яких пересічному громадянину важко навіть уявити. Цього дня у кулуарах ВРУ виставку своїх робіт презентувала народна майстриня Олександра Теліженко. Авторка цих рядків поцікавилася у неї, скільки коштують її вироби. З’ясувалося, від 15-20 тис грн.

Втім, прихильність депутатів до національного вбрання не спонукала їх прийняти низку патріотичних законів. Зокрема, цього дня депутати у вишиванках не дали голосів за санкції проти Януковича і сім'ї, не схотіла Рада ухвалити і закони про безкоштовне лікування поранених воїнів-захисників України в АТО. Верховна Рада не включила до черги денної проекти законів № 6328, № 6328-1 про додаткові державні фінансові гарантії надання медичних послуг і лікарських засобів особам, які беруть участь в АТО.

«За» внесення на розгляд проголосував 191 депутат, «проти» - 2. Не голосував 141 присутній в сесійній залі, утрималися - 34.

Закон визначає, що держава повинна фінансувати за рахунок страхування медичні послуги і лікарські засоби тим, хто отримав поранення, контузії або каліцтва під час АТО.

Для учасників АТО передбачена повна оплата за рахунок коштів державного солідарного медичного страхування: екстреної, первинної, вторинної (спеціалізованої) , третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги; паліативної допомоги. Підтвердження отримання поранення, контузії або каліцтва в бойових діях визначається Кабінетом міністрів.

Передбачалося, що учасникам АТО будуть повністю оплачуватися за рахунок державного солідарного медичного страхування лікування і медичні засоби.Таким чином, вони звільняються від обов'язку оплати за свій рахунок необхідних медичних послуг.

Також нардепи провалили голосування за проект закону про державні фінансові гарантії надання медичних послуг і лікарських засобів № 6327, № 6327-1. «За» висловилися 164 депутата, «проти» - 6, утрималися - 63, не голосували - 134.

Також рішення щодо внесення зміни до статті 2 Закону України «Про державні закупівлі» (Проект закону № 6347, № 6347-1) прийнято не було. «За» проголосували 183 присутніх в сесійній залі депутата, «проти» - 4, утримались - 50. 130 нардепів не голосували.

Верховна Рада не підтримала проект постанови про формування покрокової дорожньої карти проведення земельної реформи в Україні. За прийняття даної постанови проголосували тільки 17 народних депутатів. Експерти відзначають, що зараз в українському політикумі немає згоди щодо того, як повинен бути відкритий ринок землі. Зокрема, питання виникають з приводу того, чи будуть мати право іноземці володіти землею в Україні. Також дискусії виникають з приводу розміру земельної ділянки, яким можуть володіти українці. Уряд озвучує 200 га, що не влаштовує, в першу чергу, іноземців.

У цей день під стінами парламенту проходила акція протесту прихильників Української православної церкви Московського патріархату проти прийняття законів, покликаних регламентувати їх діяльність в Україні, які парламентарі мали б ухвалити. Священнослужителі разом із паствою прибули сюди з усіх куточків України, в тому числі і із Запоріжжя. Вони мітингували перед будівлею ВРУ, погрожуючи народним обранцям іконами з царем-страстотерпцем, висловлювали свою незгоду, мовляв, законопроекти покликані задушити конкретно УПЦ МП, молилися і співали псалми.

Чесно кажучи, означені законопроекти не стільки спрямовані проти конкретної християнської конфесії, скільки покликані врегулювати певні норми у стосунках церкви і держави. Втім, один таки спрямований конкретно на УПЦ МП, але покликаний лише повернути її в берега трохи менш агресивного неприйняття незалежності рідної країни. Другий взагалі нейтральний по відношенню до будь-якої конфесії і швидше встановлює більш чіткі правила гри у цій сфері. Інша справа, що Московському патріархату може бути незвично по ним грати, але тут вже самі винні.

Та народні обранці не стали ухвалювати ці закони – руки не дійшли. Разом з тим, Верховна Рада скасувала так званий «закон Савченко», який передбачає зарахування одного дня попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі. За відповідні зміни проголосували 227 народних депутатів.

Як і попереджали фахівці, народні обранці знаходили час і натхнення поспілкуватися із журналістами. Окрім офіційного брифінгу, що проводився у час перерви і стосувався законопроекту про посилення санкцій за керування авто у нетверезому стані та низку інших точкових змін до Кодексу про адміністративні правопорушення, ініційованого групою депутатів, в тому числі Андрієм Тетеруком( Народний фронт) і Мустафою Найємом (БПП), у кулуарах другого поверху окремі народні обранці вели бесіди із журналістами, а дехто навіть проводив екскурсії коридорами влади для представників свого електорату.

Підсумки. Спілкуючись із колегами телеканалу «Рада», з'ясували, що переважна більшість депутатів «зі списків» воліє вирішувати питання свого інтересу із колегами кулуарно, а на брифінги виходять здебільшого ті, кому потрібно «бути на очах». Сьогодні, коли народні обранці перетнули екватор своєї каденції, вони більше не прагнуть здійснювати реформи, а намагаються забезпечити собі прохідні місця на наступних виборах. Тож, чи можна їх сприймати за «сусаніних» української держави, залишаю вирішувати читачам. І головне, кожного закликаю виважено і свідомо підійти до виборів своїх обранців на нову каденцію.

«У нашому суспільстві ще немає культури розуміння того, що потрібно реально щось робити, коли це треба робити. Треба змінювати систему в корні. Треба, не зважаючи на чиїсь інтереси, ставати до роботи і виконувати свій обов'язок»

«Майданівці використали свій шанс потрапити у політику, - пройшли у парламент, щоб втілювати мрію про побудову суспільства з європейськими цінностями. І у перші місяці своєї роботи це був дійсно парламент ентузіастів. Нажаль, сьогодні він перетворився на парламент заробітку»

«Лічильник відрахунку часу до наступних парламентських виборів в Україні включено. Нинішні два роки, що залишилися до нового волевиявлення народу, вважаю, дуже проблемними з точки зору ухвалення рішень щодо ефективних реформ у країні»